22 березня 2018 р.

Літературне рандеву

                       
Нещодавно прочитала книгу, в якій розповідається про історію життя юної пакистанської дівчини Малали Юсуфзай. Її історія дуже  мене вразила. Це книга, яка розповідає про життя пакистанського народу, про жахіття, які до них прийшли з початком правління талібів. Це книга про дівчину, яка боролася і продовжує боротися за права всіх дітей на освіту, тому що на Сході забороняють навчатися дівчатам, і взагалі, народження дівчинки - це розчарування для більшості родин. Але Малала стала правозахисницею завдяки своїй родині, де були раді її народженню. Дівчину назвали на честь національної героїні. Можливо, це також сприяло становленню її незламного духу борця за справедливість. Малала - наймолодша Нобелівська лауреатка,   яка отримала Премію в 17 років. Це історія про подвиг юної героїні, з якої треба брати приклад для наслідування!  Особисто я, після прочитання книги, переглянула своє ставлення до східних народів, зокрема мусульман. Рекомендую прочитати цю книгу!📚📖                     


                  

3 лютого 2018 р.

Рекомендую до прочитання 📖

Книга , після прочитання якої довгий час не можеш прийти до тями - настільки сильно і вражаюче написаний цей роман. Навіть не хочеться починати читати інший твір. У романі йдеться про поляків, яких у 1940 році із західних областей України депортували до Сибіру, як ці "спецпереселенці" їхали більше двох тижнів у потязі зі своїми дітьми, зазнаючи холоду і голоду. Дехто не витримував цієї дороги. Коли люди приїхали до Сибіру, то в них не було ні теплого одягу ні їжі. Багато дітей загинуло від лютих морозів поки їхали до табору праці.  Там сім'ї жили в нелюдських умовах, у злиднях та приниженнях, їх косили хвороби та голод. Багато дітей втратили своїх батьків, батьки поховали дітей. Скільки могилок залишилося в безкрайніх просторах Сибіру! Незважаючи на це, люди цінували життя, цінували один одного та свою Батьківщину, якою марили. Багато поляків не змогли повернутися через 6 років додому через різні обставини. Тому зараз Сибір населений людьми різних національностей. Хто знає,  можливо там і нині проживають наші далекі предки? Майстерно автор описує також красу далекої тайги. Коли читаєш - ніби живеш там із цими людьми. Дуже сильна книга, від якої неможливо відірватися від першої і до останньої сторінки.

22 січня 2018 р.

     Завдання, а отже, і сенс життя є різними для кожної людини, у кожній ситуації. Неможливо дати загальне визначення сенсу життя. "Життя" не означає чогось туманного, воно дуже реальне та конкретне, так само як реальні й конкретні завдання для людини. Саме вони формують долю людини, особливу й унікальну для кожного. Жодну людину і її долю не можна порівнювати з іншою людиною або іншою долею. Жодна ситуація не повторюється, і кожна ситуація потребує іншого вирішення. Інколи ситуація вимагає від людини змінити свою долю вчинками. У інших випадках краще скористатися з можливості споглядати й усвідомити свої активи:іноді людина повинна просто погодитися з долею, нести свій хрест. Кожна ситуація є унікальною, і звжди є лише одне правильне вирішення проблеми. Віктор Франкл 


21 січня 2018 р.

Життя складається із запитань і відповідей, і в кожному запитанні,  яке народжується в людині, уже сидить зародок відповіді, а в кожній відповіді сидить зародок нового запитання. І так за колом, за колом. Але кінець настає, коли звучить відповідь, у якій нема цього зародка нового запитання. Така, знаєте, гола думка, проста, як підошва. Отоді певний знак, що настає гаплик.  Але ви не переймайтеся, у вас ще все попереду. Ю.Винничук