Нарешті я теж прочитала книгу Маркуса Зузака " Крадійка книжок". Довго не наважувалася її брати до рук, бо мені здавалось, що це дитяча книга. Але завдяки багатьом позитивним відгукам я її прочитала, та що там прочитала - проковтнула цілюком! 😲Як же я люблю сучасну літературу! 👍Хочу сказати, що Зузак - неперевершений письменник! Дуже рада знайомству з ним! Автор у романі використовує цікаві стилістичні прийоми, красиві метафори. Коли читаєш, то ніби бачиш насправді ті трясовинні очі, дерев'яні сльози, дубову усмішку, сріблястий надвечірок, небо кольору шоколаду, лимонне волосся, простирадло з гравію та багато інших авторських метафор. Цікаво те, що оповідь ведеться від лиця Смерті. І в романі вона зовсім не страшна і грізна, якою ми її уявляємо, а просто сумлінний працівник (до речі , чоловік) . "Я підійшов, вийняв його душу і обережно відніс її ". Як бачимо, Смерть доволі трепетно ставиться до людських душ. Головна героїня роману - маленька дівчинка Лізель, народжена від комуніста. Її справжня мати вимушена віддати дітей до іншої сім'ї, через прихід до влади Гітлера. Брат Лізель помирає в потязі, проте , дівчинка завжди пам'ятатиме його. Саме на похороні брата вона і вкрала першу книжку. Книги допомагають дівчині пережити всі трагічні події, які випали на її долю. " Крадійка книжок " торкається цілої низки проблем : це життя німецького народу під час війни (причому звичайного бідного люду), це служіння Гітлеру (не всі німці були йому відданими громадянами), це проблеми цькування одних людей на інших, це проблеми батьків і дітей, автор показує життя дітей та їхні зовсім недитячі проблеми. На мою думку, Маркус Зузак не просто обрав головною героїнею дівчинку, він хотів показати страждання дітей через протистояння дорослих. Ця книга торкається таких філософських категорій , як Вічність, Добро і Зло, злочин і кара та сила слів. Взагалі, роман епічно-багатий на різноманітну проблематику. Саме тому я дуже - дуже раджу його прочитати!📚
