Тема. Діалекти як історична база літературних мов
Мета:
поглибити знання учнів про класифікацію діалектів української мови, особливості
територіального поділу діалектів на наріччя; розвивати мислення, увагу;
виховувати повагу до діалектних багатств рідної мови
Епіграф: Діалекти – це ті ручаї, що виповнюють живлющою
водою ріки літературних мов.
Іван Дзюба
Хід уроку
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань. Мотивація навч. діяльності
Вчитель.
Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без
сонця нема,
Так і мови нема
без народу
Так народу без мови
нема
Мова – явище, яке завжди в дорозі, у
розвитку. І від того, як ви володієте рідним словом, залежить ваше духовне
багатство . Кожна людина повинна прагнути оволодіти скарбами рідної мови, її
літературними нормами.
Метод «Мікрофон»
- Пригадаємо, що означає поняття «літературна мова»?
1. Літературна
мова – це мова книжок, інтелігенції.
2. Літературна
мова – унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та
усній практиці.
3. Літературна
мова – одна з форм національної мови, що існує поряд з діалектами,
просторіччям, мовою фольклору.
- А що ми називаємо діалектом?
Діалектом
(наріччям) називають сукупність
специфічних мовних особливостей – фонетичних, морфологічних, синтаксичних,
лексичних, що не властиві літературній мові, але характерні для усного мовлення
населення, яке проживає у певній місцевості.
Повідомлення теми, мети уроку
- Сьогодні на
уроці ми будемо говорити саме про діалектну мову.
Тож запишіть
тему в зошити «Діалекти як історична база літературних мов».
- Сьогодні на
уроці нам треба розвʼязати наступні
завдання:
- зʼясувати, які
є основні групи говорів української мови;
- дослідити
особливості кожної групи наріч;
- зʼясувати, як
діалекти вплинули на формування літературної мови.
Епіграфом уроку
нехай послужать слова літературознавця Івана Дзюби: «Діалекти – це ті ручаї, що
виповнюють живлющою водою ріки літературних мов».
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Усні повідомлення учнів
- Групі учнів
було дане випереджальне завдання підготувати повідомлення про основні групи
говорів укр. мови.
1. Виступ учнів
- Інші учні,
прослуховуючи повідомлення, занотовують ці особливості в зошити
1 учень. Північне наріччя.
Територіально
наша мова складається з трьох наріч. До північного наріччя належать діалекти
Чернігівщини, північних районів Сумщини, Київщини, Житомирщини, Рівненщини,
Волині та низки районів Південної Білорусі. Південна межа цього наріччя
проходить приблизно лінією: Володимир-Волинський – Луцьк – Рівне –
Новгород-Волинський – Київ – Прилуки – Конотоп – річкою Сейм до межі з
російською мовою.
2 учень. Південно-західне наріччя складають діалекти Вінниччини, Хмельниччини,
Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини, Буковини, Закарпаття, південних
районів Житомирщини, Рівненщини, Волині, окремих районів Черкащини,
Кіровоградщини, Миколаївщини, Одещини, а також діалекти теренів, заселених
українцями у Польщі, Словаччині,
Румунії.
3 учень. До південно-східного наріччя входять діалекти Харківщини, Луганщини, Донеччини,
Полтавщини, Дніпропетровщини, Запоріжжя, Херсонщини, більшості районів
Черкащини, Кіровоградщини, Миколаївщини, Одещини, а також діалекти українців
Криму, Курщини, Білгородщини, Воронежчини, Дону і Кубані.
Основна межа між південно-західним і
південно-східним наріччям проходить лінією: Коростишів – Ружин – Тетерів –
східніше Умані – Первомайськ – Миколаївка – Роздільна.
- До якої
діалектної групи належить наша Чернігівщина?
Журналістське дослідження
2. Групі журналістів було дане завдання зняти відеосюжет,
де жителі селища розмовляють місцевою мовою та дослідити мовні особливості
говірки нашого регіону.
ВІДЕО
Виступ учнів. Наш Ріпкинський район розташований у південно-західній частині
Чернігівської області. Він межує з Чернігівським та Городнянським районами
Чернігівської області, а також Гомельським, Лоєвським, Брагинським районами
Гомельської області Республіки Білорусь. Ми виокремили основні риси цього
діалектного ареалу. Наша діалектна зона знаходиться на стику трьох мовних
масивів: українського, білоруського та російського. Але найбільший вплив на
говірку нашого регіону мала білоруська мова. Зокрема, якщо порівняти слова
нашої місцевої говірки з білоруською мовою, то можна простежити низку спільних
рис.
НА ДОШЦІ СЛОВА
Ще на формування говірки нашого селища
впливає етнічний склад населення. Зокрема, в ході нашого журналістського
дослідження ми звернулися до селищного голови і виявили, що на території нашого
селища проживають такі етнічні групи…
НА ЕКРАНІ.
Ці люди теж, певним чином, вносять у наш
регіон свою мовну культуру.
Вчитель.
- Тож, яка мова
найбільше мала вплив на формування нашої місцевої говірки?
За лексичним
запасом, інтонацією звучання наше рідне наріччя дуже близьке до білоруської
мови.
- Читаючи влітку твори українських
письменників, у книгах яких авторів ви зустрічали діалектні слова?
(О.Кобилянська, В.Стефаник, П.Мирний, Неч.-Левицький, Михайло Коцюбинський і
т.д.)
Зʼясуємо, які
діалектизми використовує Михайло Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків».
Допоможуть нам у цьому наші актори.
- А ви,
переглядаючи інсценізацію, запишіть діалектні слова, які почуєте.
ІНСЦЕНІЗАЦІЯ
Ой кувала ми зозулька та й коло потічка.
А хто ісклав співаночку? Йванкова Марічка.
Любчику Іванку! Ци будемо в парі усе?
-— Єк бог даст, моє солодашко.
-— Ой, ні! Велику пізьму
має у серці стариня наша. Не
набутися нам.
-— Я не требую їхнею згодою. Най що хотє роб'є, а ти будеш
моєю.
-— Ой мой-мой! Шо ти говориш...
-— Шо чуєш, душко.
-— Мушу йти в полонину, Марічко,-— сумував, він
заздалегідь.
-— Шо ж, йди, Іванку,-— покірно обзивалась Марічка.-— Така
нам доля судилась...
Ізгадай мні, мій миленький,
Два рази на днину,
А я тебе ізгадаю
Сім раз на годину.
-— Ізгадаєш?
-— Ізгадаю, Марічко.
-— Нічьо! —— потішала вона його.-— Ти меш, сарако, вівчарити, я му сіно робити.
Вилізу на копицу та й си подивлю в гори на полонинку, а ти мені затрембітай...
Може, почую. Як муть мряки сідати на гори, я сяду та й си заплачу, що не видно,
де пробуває милий. А як в погожу нічку зазоріє небо, я му дивитись, котра зірка
над полонинков —— тоту бачить Іванко...
Тільки співати залишу....
-— Чьому? Співай, Марічко, не втрачай веселості свої, я си
хутко поверну.
Але вона тільки сумно головою хитала.
Співаночки мої милі,
Де я вас подію?
Хіба я вас, співаночки,
Горами посію, —-
Гой ви мете, співаночки,
Горами співати,
Я си буду, молоденька,
Сльозами вмивати.
РОБОТА В ГРУПАХ
- Поясніть лексичне
значення почутих діалектизмів, але І група пояснює значення цих слів інтуїтивно,
а ІІ – за словником діалектних слів. І за лексичними,
морфологічними та фонетичними особливостями зʼясуйте до якої групи наріч
належать дані слова, використовуючи таблицю в підручнику на ст. 31-33
Пі́зьма:
-- гнів [4,XII]
-- злість [22,IV]
-- образа, обурення, зле заповзяття [54]
пізьма (22, 494) – “злість”; [ІЦ-2006]
СИ, част., діал. Ся. — Я си обую файно та й буду дівка... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 311).
- Отже, за лексичними, морфологічними та фонетичними особливостями до
якої групи наріч належать дані слова? (до
південно-західної)
- А кого з письменників, які використовували у своїй творчості мову народу
південно-східного регіону ви можете пригадати? (Підказка: Полтавщина,
Черкащина, с.Моринці, Котляревський, Шевченко)
- Давайте уявимо ситуацію, що з творів Івана
Котляревського і Тараса Шевченка, та й взагалі, з усіх творів літератури та усного
мовлення наказали вилучити всі діалектизми. І в який куточок України ви б не
поїхали – скрізь би чули всім зрозумілі загальновживані слова. Чи змінилося б
щось тоді у мовленні? Воно б стало чистішим і досконалішим чи, навпаки, менш
колоритним і збіднілим? Давайте це зʼясуємо, провівши міні-дослідження
МІНІ-ДОСЛІДЖЕННЯ
Я роздам картки з уривками творів Котляревського і Шевченка. Ваше завдання:
знайти діалектні слова, записати їх у зошити, пояснити лексичне значення, потім
записати ці уривки в зошити, при цьому замінюючи діалектизми літературними
відповідниками, і подумайте, як змінився текст.
РОБОТА В ГРУПАХ
І група
Вона боїться, щоб чернець
Не засвітив Галату знову,
Або гетьман Иван Підкова
Не кликнув в море на ралець.
«Гамалія», Т.Шевченко
Ходити на ралець – іти з поздоровленням, подарунком)
Хто мав к чому яку кебету,
Такого той шукав бенкету,
Всі веремію підняли.
«Енеїда»
Кебета – здібність, уміння,
Веремія – колоброд, метушня, буря
ІІ група
Везе Марко…
Вина з Цареграду
Відер з троє у барилі,
І кавʼяру з Дону.
«Наймичка»
Два корпуси докупи звівши,
А на зикратого сам сівши,
На штурм їх не веде, а мчить;
«Енеїда»
- Як змінився текст?
- Чому Котляревського називають
зачинателем української літературної мови, а Шевченка – основоположником?
- Яке наріччя лягло в основу літературної
мови? (пд-сх)
- Як діалекти вплинули на формування
літературної мови? Дайте відповідь,
посилаючись на епіграф уроку
Отже, кожна літературна мова органічно виростає з мови живої народної.
Початковою основою літературної мови звичайно стає один якийсь народний говір.
Мова народу розчленована в діалектах, а зібрана воєдино в літературній мові.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Тест-контроль (або опитування)
- На які групи поділяють говори української мови?
- До якої групи нал. наше наріччя?
- Яка мова вплинула на його формування?
- Яке наріччя лягло в основу літературної мови?
Перевірка відповідей
ПІДСУМОК. ОЦІНЮВАННЯ
Картки самооцінки
Аналіз карток
Д/З
- Наша мова прекрасна, чарівна, мелодійна, тому що саме діалекти є тим
джерелом, яке живить велику річку нашої мови. І як казав Іван Франко:
Діалект, а ми його надишем
Міццю духу і огнем любови
І нестертий слід його запишем
Самостійно між культурні мови
ПІСНЯ
Немає коментарів:
Дописати коментар