Миколай-2016


По Вкраїні з краю в край іде Святий Миколай


Мета. Ознайомити школярів з одним із релігійних свят, показати, як у народі шанобливо ставляться до Св.Миколая. Розвивати образну уяву. Формувати в учнів осмислене ставлення до загальнолюдських цінностей. Виховувати віру в силу добра, прагнення до самовдосконалення.
Ведуча.
 Що нині за днина,
 Що нині за свято,
 Що сюди зібралось
 Так гостей багато?
Ведучий.
Знаю, що за днина,
 Знаю, що за свято.
 То прийшли Вкраїні
 І нам честь віддати.
 Всім нам честь віддати,
 Бога привітати,
 Про святого Миколая
 У цей день згадати.
Вчитель.
 Шановні батьки і вчителі, дорогі діти! Хто не знає про Святого Миколая? Малий і старий його знає про нього. Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких стає чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти -  і добра казка зникає, а Миколай залишається.
Ведуча.
У зимову ніч з 18 на 19 грудня Цей Святитель спускається до вас з неба. Сивобородий, у довгій золотій накидці він не обминає жодної дитини.
В усіх країнах ходили перекази про чудеса, які творив Святий Миколай. Розповідали, як він рятував потопаючих, визволяв із полону невільників, злочинців на путь істинну направляв, хворих від недуг зціляв, сліпим зір повертав.
         Святителя Миколая вважають своїм покровителем і моряки, які обов’язково мали його образ на кораблях. Молитва до Святого Миколая була запорукою підтримки та допомоги.
Вчитель.
         Спогади про численні чудеса збереглися в історії. Послухайте одну із них.
 Один благочестивий мешканець Вишгорода прямував до Києва, щоб поклонитися там чудотворній іконі Святителя Миколая. Із собою у подорож він узяв дружину і дитину. Їхній шлях пролягав по Дніпру. Сім’я пливла у човні, що мирно гойдався на хвилях. Молода мати незчулася як задрімала. Малюк вислизнув із її рук, впав у воду і за мить зник у глибині.
         Невимовним було горе молодих батьків. Обливаючись сльозами вони благали про допомогу: «Святий Угоднику Миколаю, скорий помічник усіх скорботних, сотвори чудо, збережи життя невинному немовляті...»
         Усю ніч дорогою до міста молилися Богу та Святому Чудотворцю Миколаю безутішні батьки.
         А в цей час готуючись до утрені, священник Софійської церкви почув плач немовляти. Він спитав сторожа: «Чому ти вночі впустив жінку з дитиною?» Сторож здивувався: «Двері міцно зачинені і сюди ніхто не заходив!». Тоді вони пішли до церкви. Перед іконою Святителя Миколая лежав хлопчик, якого ніби щойно витягли з води.
         У той  час батьки немовляти, оплакавши свою втрату, підійшли до Софійської церкви й несподівано почули слова священника, що стояв біля церковних воріт: «Напевно сам Святий Миколай Чудотворець Витяг з води і приніс цю дитину». Вони скоро увійшли в храм і побачили своє дитя живим і здоровим.
         Невдовзі все місто знало про чудесний випадок. Щасливі батьки, а з ними мешканці міста піднесли Миколаю свої молитви.
         Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.
Ведучий.
За вікном сніжок летить,
 Вітром завіває,
 Тож спішіть усі до нас
 На свято Миколая!
 Ну, а хто сюди прийшов,
 Раді вас вітати
 Веселіться і радійте
 На нашому святі.
Учитель.
Маємо чого радіти,
 Добре знаєте ви, діти!
 Долетіла до нас вість,
 Що до нас в дорозі гість.
 Хто це? Кожен пам’ятай!
 Це  святий наш Миколай!
 Діточок він всіх згадає,
 Їм дарунки посилає,
 Він вже близько, вже іде,
 Наша пісня хай гуде!(Пісня «Світом Миколай мандрує», 6 клас)
Ведучий.
 Жив колись давно на світі
 Десь у Азії юнак,
 Роздавав дарунки дітям
 Той багатий одинак.
 Бідним дітям у потребі
 Дарувати він любив,
 Аж Господь Вседобрий в небі
 Миколая полюбив
 Став єпископом всезнаним Миколай
 І чемно жив.
 Особливої пошани
 Він у Бога заслужив.
Запитав Господь: «Що хочеш,
За свої заслуги ти?» -
«Хочу, Господи, я хочу
Раз на рік на землю йти.
Завітати в кожну хату,
Всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати
Подарунки за любов»
І отак щоразу, діти,
Вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом –
Подарунки роздає.
Він за них не хоче плати,
Лиш, як то велить Господь,
Батька й матір шанувати,
Рідну церкву і народ. 
 (В зал залітає Сорока)
Ведуча. Ой, що сталося?
Сорока. Дзень, дзелень, дзень, дзелень!
Всім добрий день, всім добрий день!
Лечу сьогодні я із лісу,
Новин несу цілу валізу.
Проснулась в лісі вже зима,
Проходу вже ніде нема.
Заснули скрізь сади веселі,
Заснули в парках каруселі,
Заснули поле, річка, гай,
Не спить лише школярський край.
Ведуча. Чого ти розскрекоталася, Білобоко? Справді, зима вже прокинулась і одягнула все навкруги у зимовий одяг. Вона навіть зателефонувала Миколаєві та допомогла йому зібрати подарунки для чемних діток і навіть зірочок попросила, щоб вказали Миколаю шлях до дітей, які так його чекають.
Сорока. Ну добре, добре. Переконали ви мене. Залишуся я тут.
Учень.
Рано-вранці, до схід сонця,
Ангел постукав мені у віконце.
Сповістив усім нам нині
Про Святого Миколая в Україні.
Ще й просив всім передати,
Що жива Вкраїна-мати,
Що для неї сонце сяє,
Що Мати Божа її охороняє,
А Господь із неба щастя посилає.
Пісня «Всі маленькі діточки», 4 кл.
 (Лунає музика. Під музику виходять зірочки)
Танець зірочок
1-ша Зірка.
 Всім привіт, мої гарненькі.
Я зірочка ясненька.
Я на свято Миколая
Йому допомагагаю.
Я сідаю на хатки,
Зазираю у шибки.
Є у мене і сестриці,
Мої вірні помічниці.
2-га Зірка.
 Ми Зіроньки-сестрички,
На землю поглядаєм,
Терпляче і тихенько
На нього всі чекаєм.
3-тя Зірка.
 Ми світимо всі разом
На землю з висоти,
Щоб добре було видно,
Куди до діток йти.
4-та Зірка.
Бо свято Миколая
Приходить до діток
Тож освітити треба
Найменшенький куток.
1-ша Зірка.
Я сьогодні так світила,
Так старалась що є сили,
Освітила всі стежки,
Всі домівки, поріжки.
2-га Зірка.
 Їде, їде Миколай
В український славний край.
Миколай наш доброчинець
І для всіх в нього гостинець.
Україну він вітає
Про усіх діток він дбає.
Пісня «Забілів від снігу гай», 6 кл.
(Під музику виходять янголи)
Танок янголів
Один несе товсту книжку, а другий – тоненьку
1-й Янгол. Ох, я втомився. Ця книжка така товста, що крила відпадають.
2-й Янгол. Так, деякі діти до останньго дня посилали Святому Миколаєві листи і, навіть, телеграми. Усі пишуть, що чемні, але чи це справді так? (Звертається до дітей).
Ми ходимо поміж вами й перевіряємо, чи ви справді були чемними, і записуємо все до книги.
3-й Янгол. В одній книжці – добрі діла (показує тоненьку книжку), а в оцій – гріхи, грішки й усякі збитки.
1-й Янгол. То це я гріхи ношу? Недарма ж моя ноша така тяжка, що я вже двічі з неба впав. Але тут щось не так: не може бути, щоб наші українські діти були такі нечемні.
Дивись, скільки у нас добрих дітей – ось вони сидять (показує на зал), а нечемних зовсім мало. Та й тих ми ще перевіримо й, може, викреслимо з поганої книги.
2-й Янгол. Добре вже, добре. Ходімо кінчати свою роботу.
Пісня «Я нечемний дуже школьник»
                       Інсценізація
Ведуча.
Тихо світлиця іскриться,
Вечір шепоче в вікно.
Мати.
Діти, уже святий вечір,
Сонце сховалось давно.
Зараз запалимо свічку –
Звичай прадавній цей, знай!
Зорі покликали нічку.
Доня. А скоро прийде Миколай?
Мати.
У Миколая багато роботи:
Землю усю обходить,
На поміч прийти землеробу
І від нещасть боронить.
Доня.
А правда, найбільше Миколай
Любить маленьких діток, -
Він до них лагідний, добрий,
З ними співа пісеньок?
Син.
А ще під подушку сьогодні
Гостинці він нам принесе,
От тому Святого Миколу
Я дуже люблю над усе.
Мати.
Але під подушку гостинці
Кладе тільки діточкам чемним.
А неслухняним, сварливим,
Чекати гостинця – даремно!
Діти.
Мамо, мамо, а ми ж бо слухняні?
Скажи, ведемо як себе?
Мати.
Правду ніде не сховаєш,
І з вами бува, діти, все.
Діти.
Ну вибач нам, матусю!
Ми будем тебе слухать,
Ти не жалійся Миколаю,
Як буде в двері стукать.
Доня. Ми в хаті приберемо!
Син. Навчатись добре будем!
Доня.
І, навіть, чисто посуд
Помиєм, не забудем.
Мати.
Ну добре, мої любі,
Повірю ще раз й край!
Біжіть швиденько спати –
В дорозі Миколай!
Молитва
(Діти стають на колінця і говорять молитву)
1.Я ляльок багато маю, але прошу Миколая,
Щоб приніс мені новеньку, кучеряву і гарненьку.
2.Я б хотіла дві машини і солодкі мандарини.
Але що це? Що я бачу? Чому наш Володя плаче?
3.- Мені сумно, як згадаю бліду дівчинку з трамваю.
В неї дуже хворі ніжки і вона не ходить пішки.
Я не хочу ні машинок, ні солодких мандаринок.
Але прошу в Миколая:
Хай ту дівчинку знайде і на ніжки підведе.
1.- Я також собі згадала, як цукерки купувала...
Біля нас живе бабуся, що просити хліба мусить,
Бо не може вже ходити, і ніхто у цілім світі
Про старесеньку не дбає і нічим не помагає.
Я прошу у Миколая - хай про неї він згадає.
Все, що він мені готує, - хай бабусі подарує.
2.- Я у Бога завжди прошу не цукерок і не грошей,
А здоров'я мамі й тату, миру, щастя в нашу хату,
Миру, щастя всій родині, усій нашій Україні!
( діти лягають спати)
 (Миколай заходить і тихенько кладе дітям подарунки. Діти прокидаються і роздивляються подарунки)
Ведучий. (Поки Миколай кладе подарунки)
Нічка тиха, таємнича,
Повна дива і чудес.
До дітвори прийшов у гості
Довгожданний гість з небес.
Буде радість, буде втіха,
Бо ж усякий пам’ятає
За дітей цієї ночі
Не забув наш Миколай.
Миколай.
Мир цьому дому й усім, хто у ньому. Ну ось, діточки, до вас я прийшов у добрий час! Спустився з небес на землю, бо знаю, що чекаєте на мене. Можу я за вас порадіти: батьків своїх поважаєте, рідну землю прославляєте, вчителів слухаєте. А ще, я знаю, готувалися до свята – вірші, пісні вчили. Тож я сяду відпочину, а ви мене розважте.
(Виходять діти 3-го класу)
1.     Я Святого Миколая
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці.
2.     Любий Отче Миколаю,
Ти усе про мене знаєш.
З висоти небес спустися,
Серця лагідно торкнися,
Освяти його любов’ю,
Подаруй душі здоров’я.
3.     Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.
4.     Для кожного має в торбинці
 Найкращі у світі гостинці.
 А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.
5.     Свято Миколая вже прийшло до нас,
 Здійснилися всі мрії, Миколай у нас,
 Здійснилися бажання всієї дітвори,
 Він приніс малятам дарунки свої.
6.     Любий Миколаю, прощення прийми,
Будемо слухняні, будем чесні ми,
Будем пам’ятати заповіді всі.
Пісня «Нічка-чарівничка»
Миколай.
Я схвильований до краю,

Що таких хороших маю
Діток в славній Україні.
А тепер вам подарунки
Я роздам за ці слова
Тож приймайте, мої любі
І радійте, дітвора.
(Миколай роздає подарунки)
Миколай.
Ви взяли дарунки та все пам’ятайте,
Що треба добрим усе життя бути.
Тепер прощавайте, за рік знов прибуду.
Ну, прощайте! Час втікає,
А хаток іще багато,
За рік знову завітаю
З Архангелом в вашу хату.
(Виходить разом з ангелами)
Пісня «Ой хто, хто Миколая любить»
Вчитель.
 Тож, любі діти,підійшло до завершення наше свято і нам пора прощатись. Ще хочу сказати вам декілька слів. Поважайте, цінуйте своїх батьків. Будьте завжди побожні та чесні. Не все легке в житті. Важку життєву дорогу зуміє той пройти, хто серцем прихилився, до добра святого. А батьки в свою чергу подавайте гарний приклад своїм діточкам.



                  








Немає коментарів:

Дописати коментар